Дзбанок Сонця


сайт вчителя-словесника Губчанського НВК
Нич Тетяни Миколаївни

Камо грядеши?(Куди ми йдемо?)

Есе



„Прийде день, коли усі нації цього континенту, зберігши свої характерні риси та славну індивідуальність, зіллються в Союзі вищого порядку та створять Європейське братство. Прийде день, коли не буде інших полів битви, окрім простору для змагання думки – відкритих ринків обміну

ідеями. Прийде день, коли кулі та бомби будуть замінені голосуванням”.

Віктор Гюго

Думки простують стежками рідної землі. Куди ведуть ці шляхи? Звідки беруть початок?  Вже назва мого міста Старокостянтинів наштовхує на роздуми, адже батько його засновника,  князь  Василь - Костянтин Острозький - великий гетьман литовський, гетьман українського козацтва.

ХІV – ХV століття  - значна частина українських земель була у складі Великого князівства Литовського. Панівними в князівстві були саме давня руська мова, культура, закони (Руська правда) та звичаї. Литовці визнавали їх пріоритетність. А  сьогодні Литва дійсно розуміє, що вибраний напрям руху України є незворотнім. Вона однією з перших ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Також Литва послідовно підтримує євроінтеграційні прагнення України. У важкий час Литва з Україною, українці це відчувають.

Согодні Європейський Союз є найбільшим донором України. Вже визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

Шлях до кращого життя, до великих можливостей близький, але судилось йому бути кривавим.

Ситуація, яка нині склалась у нашій країні, ніби зі страшного сну. Ожили сторінки з підручника історії, а реальні долі - драматичніші, ніж на уроках літератури, бо відкликаються в душах гірким болем, криком відчаю, а потім злістю. Людські життя – «геометрична регресія» (так назву, бо втрати цвіту нації рахують тепер не особистостями, а сухими числами).

Шукаю відповіді на одне запитання: чому? І не знаходжу.

Звертаємось до Бога, бо «в нас тривога»...  Тепер майданівець (головний командувач Хмельницької сотні в грудні - січні 2013 року), що після трьох поранень в ніч з 19 на 20 січня вижив, дякує всім українцям за щирість молитви. Він не просто вірить, він знає, що саме вона допомагала вистояти. Тепер  захисники кордонів віддають життя не шкодуючи, бо вірять в Україну Європейську, як вірили мученики, що йшли на смерть за віру в Бога.

Невже наша історія знову повторюється? Невже завдають удару в спину найближчі друзі?

У світі вже стільки нових ідей, врешті засобів, щоб зуміти жити краще, а  сусіди не можуть просто дати раду своїм амбіціям. Що їм потрібно?

 Знаємо, гідне виховання. Європейське. Толерантне.

Європейські народи – високоосвічені люди, які знають, що таке круглий стіл переговорів, які знають, що людське життя безцінне, які спільно боряться проти проблем економічного, соціального, політичного, екологічного характеру.

Європа сьогодні потрібна нам, але і ми потрібні Європі. Вірю, що наші моральні цінності ще не стерлись, а невдовзі відродяться з новою силою. Народ України вже відчуває свою силу змінювати світ.

Україна знає, що прийде час і вона матиме своє місце  за круглим столом переговорів Європейського Союзу.



Обновлен 04 ноя 2015. Создан 03 ноя 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником