Дзбанок Сонця


сайт вчителя-словесника Губчанського НВК
Нич Тетяни Миколаївни

Жолдак Б. "Капосні капці"




 

 Ой і капосні ж ці капці! Скільки лиха наробили. Спочатку Абу-Касима життя згубили, хоча за ті муки його оголосили-таки святим. Потім його внуку Касиму Абу з ними не дуже й пощастило (очей позбувся). Капці з твору Івана Франка потрапляють до ніг українського хлопця Омелька, який так мріяв обути свої босі ноги задля того, щоб його полюбила Одарка. Капці принесли нашому Омельку чимало пригод чи то халеп, але, Слава Богу, все закінчилось, як у кожній казці, щасливо. Мені сподобалось те, що багато пізнавального і правдивого є в цій казці. Наприклад, віра нашого народу в відьом, русалок. Згадується, що сам Володимир Великий взував ті капці, і порятунок міста від золотоординців теж залежав від тих капців. А ще повір’я є в нашого народу, що все зроблене зло до тебе й повернеться. Так з кожною капостю в Омелька росли горб, гуля під оком, ноги криві ставали. А як тільки добрі речі почали виходити, зразу ж все на свої місця стало.

Український Омелько справжній народний богатир. Йому і багатство відкрилось (Але ж не вміє трохи користуватись ним. Як кажуть в народі: «Чого бідний- бо дурний, чого дурний - бо бідний».), і від органів правопорядку втік, і супернику носа втер, і від смерті врятувався, і Київ від загарбників врятував, і дівчину в себе закохав. І тепер «Молодята мчать великим випнутим пагорбом крізь округлі й порослі високо травою капища. Лишаючи по собі відбитки з тих капців у вигляді червоних сердець».

 

 



Создан 04 ноя 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником