Дзбанок Сонця


сайт вчителя-словесника Губчанського НВК
Нич Тетяни Миколаївни

Алла Рогашко "Осіннє рондо місячної ночі"




Галина Пагутяк у передмові говорить про органічність містики у творі Алли Рогашко, про магію, де «текст починає входити у реальність», про те, що у кожного свої стосунки з часом, але «час для тих, хто не вміє чекати»... Цей роман – перші кроки у творчості письменниці, тому він виражає, з одного боку, її світогляд, а з іншого – її любов до Львова.

«Надзавдання кожного справжнього митця – довести читача до незручності від упізнання себе у книзі, на полотні чи на екрані… Ось це і є диво! Влучення у больову точку»,- пише Ірен Роздобудько у романі «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю». Так сталось в мене з романом Алли Рогашко. Але не в героях я себе побачила (хоча головна героїня мого віку), а між рядків -  близькими були думки авторки. Якщо спочатку образність тексту була така натягнута, ніби нанизана епітетами лише для кількості, то з розвитком сюжету вже брали в полон образні думки, які займали цілі речення.

Це проза для тих, хто вірить у справжні почуття. Той, хто любить книги, хто любить сам процес читання тут знайде щось для себе. Не хочеться розкривати всі карти чи переповідати сюжет, але містика минулого, що переплітається з майбутнім, сни, випадковості та думки автора в рядках і між ними веде за собою... Не буду записувати послідовність, щоб пам’ятати… Хочеться просто ще якось взяти до рук цю книгу, щоб подумати над СВОЇМ життям, щоб пошукати в своїй долі ті знаки, щоб написати СВОЮ казку...

....Рядки, що я вичитала колись в «Алхіміку» Коельо, але в які я так само вірю, як і авторка:

«Безліч разів шанси не випадають. Але їх точно має бути три! І третій буде щасливим!... У житті знаєш, як? Щоб щось отримати, треба спершу чимось пожертвувати... Чекати не треба. Треба діяти!... Те, що ми малюємо в уяві, з часом обов’язково здійснюється... але ти уявляй, ніби це вже сталося і ти просто згадуєш реальні події, переживаєш їх заново....наші страхи та сумніви не дозволяють мріям увійти в наше життя. Тому вони залишаються нездійсненними, що ми боїмося їх здійснення...Все в наших руках»

І просто цитати, що не залишили байдужою:

«- Не відпускай мою руку. Ніколи більше не відпускай мою руку, що б не сталось, обіцяєш?....»

«Колись вона вже відпустила його руку, але тепер... тепер триматиме її міцно»

«Я ніколи нічого не залишаю, запам’ятай це»

«Знаєш, я ніколи не думала, що можна настільки однаково бачити,відчувати й переживати. Господи, та ми навіть дихали в унісон! Його світ, у який я занурилась, - він мені такий близький, такий різний, ніби я завжди була його частиною»

«Зараз перегортається дописана сторінка першого розділу її нового життя і розпочинається наступний – довгоочікуваний, омріяний і такий жаданий...Любка впевнена: він буде щасливим»

«Ти – моє суцільне щастя!»

«Коли любиш, то наскрізь бачиш душу коханої людини, відчуваєш її кожною клітинкою свого тіла, кожною шпариною власної душі... – І чим міцніші почуття – тим глибше можна зазирнути у вічі...»

«Ми через стільки пройшли... І головне, ми – разом. Тепер я можу впевнено сказати: ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!»

«Прохолодний вітерець оповив їхні розпалені тіла свіжістю, проте в обіймах було затишно й тепло, а гарячий гіркувато-солодкий напій(кава) приємно обпікав зсередини»

«Бути поряд із коханою людиною, розділяти з нею кожну мить свого життя, дарувати їй своє тепло, ніжність, підтримку і, що б не сталось, міцно тримати її руку – ось що дійсно має значення, ось що справді важливо»

«Життя – це суцільне диво. Щодня воно приголомшує несподіванками, розкриває нові таємниці й доводить: МОЖЛИВО ВСЕ!»



Обновлен 15 ноя 2015. Создан 09 ноя 2015



  Комментарии       
Всего 4, последний 2 года назад
invisible-ar 13 ноя 2015 ответить
Пані Тетяно, вітаю! Випадково натрапила в інтернеті на Ваш відгук. Дуже приємно, що книга Вам припала до душі. Такі читачі, як Ви, котрі читають не лише текст, а й між рядків, відчувають те, що хотів донести автор - це велика радість для нього... Удвічі приємним мені було те, що Ваше село - сусіднє із селом моєї бабусі (Коськів), моє дитинство пов'язане із ним. Для мене це не випадковість. Бо випадкового нічого не буває…
Ще раз щиро вдячна за Ваші теплі слова. З повагою, Алла Рогашко.
(invisible-ar@mail.ru)
tanya-nich 13 ноя 2015 ответить
Дякую, пані Алло, за коментар і за книгу. Так приємно. Книга вже пішла своїм життям на полиці до друзів. А я під враженнями і в роздумах. Теж впевнена, що випадковостей не буває...
   
--- 13 ноя 2015 ответить
Чудово! Приємного читання! Ще раз дякую Вам щиро!:)
tanya-nich 15 ноя 2015 ответить
Дякую і Вам:)
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником