Дзбанок Сонця


сайт вчителя-словесника Губчанського НВК
Нич Тетяни Миколаївни

Надійка Гербіш "Дороговкази, радіо та дощ"




 

Ісусу

Ти – моя найважливіша Подорож і мій Дім

Ігорю і Богдані – найкращим співмандрівникам

Мій земний дім завжди буде там, де ви

Натрапила в подруги на цю книгу львівського видавництва «Свічадо» і не втрималась, щоб не прихопити з собою...  і дуже радію з того. Хоча люблю бути першовідкривачем нових видань, але Оксана і словом не прохопилась про свої враження, лише з виразу обличчя було зрозуміло, що тут Щось є.

Година читання і ще дві на перегортування сторінок і роздумів над своїм життям для мене свідчить вже про те, що ця книга – хороша.

Отже, "В окреслених у назві книжки зовнішніх координатах дорожних знаків, музики й дощу відбувається-снується внутрішнє життя героїні та її радіозв’язок з Богом".

Замість передмови

Прекрасні порівняння зі сторінками давно зачовганої книги, старою машиною з полущеною фарбою і надбитою передньою фарбою, старою мапою, яких віддано у музей, але які знають стільки таємниць, вони не пишаються досвідом, але вміють безмовно відповідати на потаємні запитання  і шептатись про важливе, поки ніхто не чує. Тут лише можемо здогадуватись про кого йдеться...

Карти, маркери і джипіеси

«У складні-складні-складні періоди ми так часто просимо Божого милосердя, див, ведення, знаків, змін, руху, переворотів, часом - полум’яного стовпа, що й не помічаємо, коли наші молитви стають тихими,обережними, неживими, безпомічними...» За буденною метушнею ми перестаєм помічати Бога.

Стоянка для машин

«Після щоденних доріг і порохів я повертаюсь додому, «на стоянку». Тож, мабуть, пора навчитись не зачіпати сусідських машин, вирізблюючи криві лінії їм на боках. Пора вже почати вчитись любити ближніх»

Позначки на картах і звірка годинників

«Бог, який живе собі поза часом, легко гортає наші сторінки й готує для нас «добрі діла»... «Мені часто таки бракує точних вказівок, коли йдеться про щось серйозне, про здоров’я близьких і здійснення усіляко приємних Божих обітниць, наприклад, я хочу знати все напевне. Щоби на дорозі було достатньо знаків, по радіо передавали точну погоду за бортом, а в машині, крім джипіесу, була ще й рація – до Небесної Канцелярії...» , та«Єдине, що нам залишається – це «сліпа» віра»

Продорожні готелі

«Християнство – це не завжди невтомне крокування вперед. Часом це тихий сон..., часом – очікування Слова...часом – зелені пасовиська..., часом – придорожній готель.» «Часом усе стається не за правилами. Але в усіх тих і багатьох інших «часом» є одне «завжди»: Бог усе тримає у Своїй руці»

Музика в гучномовцях

Біблійна аудіотека за Надійкою Гербіш: блюз і балади (книга Йова, Плач Єремії, Псалми, чимало розділів з Пророків), романтика (Пісня над Піснями), повчання (Приповісті), класика (Євангеліє), джаз (Ісайя, Святий Павло).

СТО

«Моя справа – прийти до Тата. Його справа – омити мене». «І я думаю про те, що лікаря не потребують здорові. І що було би дуже смішно, якби котрийсь автомобіліст соромився везти поламану машину на СТО тільки тому, що вона поламана»

Несприятливі погодні умови

«Бог ніколи не обіцяв вимкнути для нас буденну, інколи не надто приємну, реальність. Але Він обіцяв наповнювати собою тих, хто покладатиметься на Нього»

Подорож верхи на віслюку

«І, може, мені теж вдасться прислужитись великому Богу – такій не надто кмітливій, упертій і часом геть безпричинно невпевненій. Уже тут»

Пробуксовка

«Я думаю, як добре, що не всі наші захцянки справджуються. Як добре, що всі наші справджені бажання здійснилися не одразу», «Знаю...як це-...вперто сподіватись, що мій Творець мене не залишить. Хай там скільки багнюки розбризкає моє заднє колесо»

Амортизаційні витрати

«Інколи просто мусиш зупинитись. Просто от взяти і зупинитись... вимкнути світ довкола себе на цілий сьомий день.... відшукати Його. І відпочити в Його присутності»

Дозаправка

«І я думаю, що часом для того, аби йти далі, потрібно лише трохи їжі...а небесна доставка їжі спрацьовує завжди бездоганно»

Довга і коротка дорога

«Я знаю, що Він запланував для мене обіцяну землю. І на Своїй божественній мапі намалював найкращий, найзручніший шлях...Бо аж так сильно мене любить»

Серпантини

«Успіх приходить тоді, коли підготовка перетинається з нагодою».

«Покладати надію на Бога означає віддавати йому своє сьогодні. Без нарікань і смутку. Спокійно чекати...», «...Я однаково вірю в Господні дива. І в те, що яким небезпечним не був би гірський серпантин, він усе одно безмежно красивий..., щоби слугувати постійним нагадуванням про Його велич».

Авторка невимушено й щиро спонукає шукати у «шаленому сьогодні» Його, Того, який «вчора, сьогодні і завжди той самий».

Мабуть, краще, ніж у відгуку пастора Петра Сельського про загальний її зміст не скажу, тому погоджусь з ним. Тут «рядки, які не просто спонукають до роздумів, а – до дій. Книга надихатиме тих, хто робить свої перші кроки пошуку Його, і тих, хто вже встиг змучитись в дорозі. Це, однозначно, нова хвиля у християнській прозі».

 

Сайт Надійки Гербіш, де можна більше познайомитись з її творчістю, тут http://j-inspired.com/books/

 



Обновлен 02 янв 2016. Создан 22 дек 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником