Дзбанок Сонця


сайт вчителя-словесника Губчанського НВК
Нич Тетяни Миколаївни

Жанна Куява "Дерево, що росте в мені"




Жанна Куява розповіла нам ще одну неповторну історію про пошуки справжнього себе і свого щастя по звивистих дорогах життя. Тут є тепло і ласка,  ніжність і чистота, кохання і взаємність, але є нещирість і сльози, зради і прокльони, є помилки, які можна виправити, а є вчинки, які і час не пробачить. Все разом творить чудовий оркестр подій зі своєю мелодією, яку ні з якою іншою не сплутаєш.

Чеслава -  героїня твору, як зазвичай буває, чимось незвичайна.  Знайомимось ми з молодою дівчиною. В її зовнішності є щось особливе: вона має родимку на щоці у формі серця,  довге волосся, а ще «не таких» батьків та міцну народну мораль. Згодом ми дізнаємось і про її дитинство, про долі матері, про батька і про причини печалі. Та точно знатимемо, що саме мораль, міцне коріння родини і рідної землі дали сили залишитись собою в цьому світі, не втратити людського через гроші і фальшиві почуття. Бо часто так трапляється, що забувають люди хто вони і звідки, соромляться минулого, але тоді й майбутнє без коріння, без глибокого сенсу буде...

«Дві-три нічки з семи все-таки мусила в рідній хаті переночувати, в любім ліжечку поніжитися, бо тоді їй легкості додавалося, дивної якоїсь моці прибувало, а мамці й поготів ліпшало. Вони ж із нею стільки літ нерозлучними були! Так, наче з одного кореня з-під землі деревцями проросли і ніяк своє галуззя в різні оки розпустити не могли. Все в одному напрямку воно хилилося, все до одного сонця тягнулося», 48

І словами Секлети Василівни: «Серце – от що тре шліфувати. Цілісіньке життя тре шліфувати й збагачувати». «То вам ціле поле болісті житейської скосити, але душу при цьому вхитритися наповнити лише врожаєм добрості», 66

Сила людська в її роді, в родинному дереві, яке як символ в творі постає у вигляді вишитого орнаменту «Дерева життя».

«Бо то ж таки правда, що кожен сам, незалежно від віку, прокладає свій шлях. Але про кількість ям та їхню глибину «дбають» усе ж інші...», 131

«Щастя, видно, до найтерплячіших приходить», 160

«Мусить у людини бути хтось, хто тримав би її на землі, як ото Господь тримається за небо, а дерево – за землю, з якої росте...так і нам тре хтось, хоб не падати, а стояти...», 205.

 

З перших рядків вражає багатство образних засобів, але мене найбільше дивують порівняння. Цитувати хочеться якщо не увесь текст, тозначну його частину.

«Завіконним дощовим оркестром і далі диригувала осінь»,12

«Вздовж стін шмигонула темними крильми тривожна, розбуркана тиша», 13

«Сава застиг, наче грудка білого вапна на сонці, яким мати двічі на рік – перед Паскою і Різдвом – підбілювала хатні стіни»,14

«Дівчина вихором повернула до нього заплакане обличчя і зацідила ляпасом украй розпачливого погляду», 17

«Сава й допіру не зміг роздивитися очей, що ховалися за шторами її розпухлих від тривалого плачу повік», 18

«Цікавість усе більше розбирала Саву, закутавши його у сповиток, наче новонародженого дітвака, що й довгеньким опаском довкруж в’ялого стану закріпивши», 19

«Бо що не людина – то загадок на шість томів... Три томи хорошого, три – пустого... разом – сутність людини», 19

«Просто ... я не зможу цього пережити й перебути. Змиритися з цим не зможу ніколи! – заквоктала дівчина, наче курка на сідалі...», 30

«А він страждає, метається, як той щур у западні, спокою не знає...», 31

«Її (мами) ж любов до мене – справжня і міцна, як ото шафа дубова!.. мамина любов – то не дрантя, що хутко рветься», 33

«Бо кому ти хворий тре? А без когось... Хто ти сам без когось? Навіть сніг потребує морозу, щоб бути...», 33!

«Відтоді й причепилося те прізвисько до його дітей, мовби оводи до зіпрілого у спеку коня...», 44

                 «І якось так осонцено, бо зі щастям на обличчі, заплакала», 52

«Чеслава відчула, як калатнуло біля лівого передпліччя, затим штрикнуло, ніби кошеня вп’ялося кігтиками, й дався їй знак: ось вона – любов до татка. Спала собі, як ведмедик в барлогу, а нині прокинулася», 53

«Образ татка розтанув, наче снігова грудка в дитячій долонці...», 56

«Прибігла вона ошелешена та й сповзла одвірком долу, мовби густий мед, що бочковими стінками після вдатного збору спливає», 78

«Бо й свого клопоту гору, що заввишки з церковні криласи, мала...», 85

«Світ плодить не для самозгуби. Світ плодить для самовдосконалення», 85

«І доль однакових не буває. І люблять не одних і тих самих», 123

«Правда не любить, коли її приховують», 125

«Крапка комою ніколи не стане», 141

«Чеславин стовбур був понівечений. Він був порубаний сумнівами щодо власної принадності, подертий неприйняттям свого «я», посічений щоденними докорами за неправильну поведінку, надгризаний кпинами з недолугості її вчинків, їх невиправданості та непотрібності, покремсаний зчудуваннями з її роздумів і висловлювань...», 143 «То страждало понівечене дерево», 153

 «Жити можна по-одному, а відчувати й бачити життя – цілком по-іншому», 179

Тести

  1. Ім’я Чеслава означає

А чесна слава

Б чесне слово

В гордість

Г самозакоханість

 

2.Жанр твору Жанни Куяви «Дерево, що росте в мені»

А новела

Б оповідання

В повість

Г роман

 

3. Хто Сава Нагорний за професією

А вчитель

Б вихователь

В лікар

Г бізнесмен

 

4. Чому мати Чеслави була малого зросту

А вроджена вада

Б внаслідок стресу після пожежі, де загинули її батьки

В впала з печі  в баби Секлети

Г спадкова хвороба

 

5. Знайди відповідність

А Ярослав                      1. законний чоловік

Б  Матвій                        2. батько

В Ярина                           3. мати Чеслави

Г  Секлета                       4.  сусідка

6. Як Сава називав Чеславу

А Сновида

Б Чеся

В Русалка

Г Золотоволоска

 

7. Яку ваду мав Ярослав

А німий

Б сліпий

В глухий

Г кульгавий

 

8. Кому належать слова «Бо що не людина – то загадок на шість томів... Три томи хорошого, три – пустого... разом – сутність людини»

А Славку

Б Матвію

В Ярині

Г Серафимі

 

9. Визначити вжитий художній засіб«Бо й свого клопоту гору, що заввишки з церковні криласи, мала...»

А епітет

Б порівняння

В гіпербола

Г персоніфікація

 

10. Пропущено словосполучення «Її (мами) ж любов до мене – справжня і міцна, як ото ….!  мамина любов – то не дрантя, що хутко рветься»

А шафа дубова

Б дерево біля вікна

В скриня ясенова

Г кам’яна стіна

 

11. Ідея твору в рядках:

А«Серце – от що тре шліфувати. Цілісіньке життя тре шліфувати й збагачувати»

Б «Мусить у людини бути хтось, хто тримав би її на землі, як ото Господь тримається за небо, а дерево – за землю, з якої росте...так і нам тре хтось, хоб не падати, а стояти...»

В«Правда не любить, коли її приховують»

Г «Жити можна по-одному, а відчувати й бачити життя – цілком по-іншому»,

 

12.  Чиї слова: « А для кожної людини головне – бути потрібною... Рідна сторона завжди чекатиме. Як і мати».

А  Ярослава

Б Ярини

В Слави

Г Маріани

 

Відповіді: (1б, 2г, 3б, 4в, 5(1б, 2а, 3в, 4г),  6г, 7б, 8а, 9в, 10 а, 11а, 12б)



Обновлен 16 авг 2016. Создан 02 июн 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником